Гарантоване пенсійне забеспечення

Збільшення розміру пенсійного забезпечення для пенсіонерів, що вже отримують пенсію, в переважній більшості випадків супроводжується певними труднощами, пов’язаними, в першу чергу, із відсутністю законодавства, що врегульовує права та обов’язки органів Пенсійного фонду в даному випадку, а по-друге, у зв’язку із низькою правовою культурою самих державних органів. У цьому розумінні повернення зайво сплачених коштів як надмір пенсії підлягає ретельному розгляду та вивченню для з’ясування прав та обов’язків, якими в цьому випадку наділені органи Пенсійного фонду. В цій статті автор хоче розкрити саме проблему повернення пенсіонером надміру сплаченого пенсійного забезпечення, механізм реалізації такої процедури та правові підстави стягнення надміру і його утримання з пенсійного забезпечення. Правовідносини, що виникають між особами, що мають право на державне пенсійне забезпечення та органами Пенсійного фонду України регулюються низкою законів та підзаконних актів, серед яких, зокрема, є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ін. На органи Пенсійного фонду та його підрозділи, як органи виконавчої влади чинним законодавством України покладено обов’язок державного пенсійного забезпечення осіб, що мають на це право (ст. 10 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»). При цьому, законодавець також передбачив права та обов’язки органів Пенсійного фонду при здійсненні ним перерахунку вже існуючої та сплачуваної пенсії у зв’язку зі зміною умов, при яких був нарахований певний розмір пенсійного забезпечення. Поряд із об’єктивними обставинами перерахунку пенсії у зв’язку із, наприклад, збільшенням мінімальної заробітної платні, Законом (ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») визначені підстави її перерахунку, пов’язані із наявністю перерахунком пов’язані із порушенням пенсіонером закону, тобто, надання останнім недостовірних даних (зловживанням), внаслідок чого йому було сплачено більшу пенсію, ніж він має право або її перерахунок у зв’язку із наданням страхувальником таких недостовірних даних, що призвело до тих самих наслідків. Саме остання обставина перерахунку та стягнення сум пенсії, надміру виплачених пенсіонерові потребує ретельного розгляду у зв’язку із відсутністю у органів Пенсійного фонду повноважень здійснення такого стягнення особисто за відсутності на це згоди самого пенсіонера. Так, ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає: суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Таким чином Закон визначає дві підстави, за наявності кожної окремо або разом органами пенсійного фонду може бути ініційоване стягнення надміру сплаченої пенсіонерові пенсії. Також ч. 1 ст. 103 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» проголошує, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. При цьому, враховуючи, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі (ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»), то у випадку з’ясування першим недостовірних відомостей, окрім винесення рішення про стягнення надміру сплаченої пенсії, винні особи (або пенсіонер, або страхувальник) несуть відповідальність у формі відшкодування шкоди (ч. 2 ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»). Таким чином, на законодавчому рівні закріплено право органів Пенсійного фонду самостійно (без обов’язкового звернення до суду) лише приймати рішення про стягнення з пенсіонера надміру виплачених за призначеними пенсіями у випадку, коли цим державним органом виявлено зловживання обов’язком подання пенсіонером достовірних даних, або у випадку подання страхувальником недостовірних даних щодо особи, яка має право на пенсійне забезпечення. В будь-якому випадку, в залежності від того, ким було здійснено правопорушення (страхувальником або пенсіонером), порядок встановлення вказаного факту теж міститься в зазначених вище статтях законів. У випадку визнання страхувальником або пенсіонером порушення вимог Закону щодо подання достовірних даних, які вплинули на розмір пенсійного забезпечення, винні особи мало того, що несуть відповідальність, та ще й у такому випадку орган Пенсійного забезпечення має право на утримання з майбутньої пенсії вже переплачених сум пенсії. При чому, така можливість самостійних дій має місце лише у випадку визнання винуватою особи своєї провини добровільно. Але згода на добровільне відрахування сум зайво сплаченої пенсії не звільняє винну особу від відшкодування шкоди особі, чи органу, який постраждав в результаті таких незаконних дій. Іншими словами, стягнення надмір сплачених коштів в рамках пенсійного забезпечення можуть бути вчинено органами Пенсійного фонду самостійно лише у випадку згоди на це пенсіонера. У такому випадку таке стягнення носить характер утримання. В свою чергу, у відповідності до ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Це означає, що законодавець також визначив порядок стягнення надмір сплачених коштів з майбутньої пенсії особи у випадку невизнання останнім, що такий надмір існує або така ситуація сталась з його вини, та в такому випадку механізм повернення зайво сплачених коштів переходить у поле, визначене для виконання судових рішень, постанов, виконавчих написів нотаріусів та інших рішень та постанов. Детальніше. Саме по собі поняття стягнення визначає наявність у відповідного органу на це повноважень, бо стягнення – це засіб примусового характеру. В нашій державі органами, які мають повноваження для застосування засобів примусового характеру – є органи державної виконавчої служби України. Тобто, у даному випадку, якщо йдеться про стягнення зайво сплачених коштів пенсіонерові, то такі процесуальні дії вчиняються органом державної виконавчої служби (на підставі п. 5 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження»). Це означає, що рішення про відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями у визначеному порядку, що винесено постійно діючою міжвідомчою комісією (у відповідності до Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21.03.2003 року) подається до органу державної виконавчої служби, яка, в свою чергу, відкриває виконавче провадження та виконує відповідне рішення в порядку, визначеному для виконання судових рішень, постанов суду, виконавчих листів та ін. Підсумовуючи викладене, треба зробити висновок, що: 1. для винесення постійно діючою комісією при органах Пенсійного фонду рішення про стягнення надміру сплачених коштів пенсіонерові потрібен бути встановлений факт або зловживання своїм обов’язком пенсіонера (щодо подання достовірних даних про трудову діяльність, змін у складі родини та інших відомостей, необхідних для визначення розміру його пенсійного забезпечення), або подання страхувальником недостовірних даних, що призвели до сплати пенсіонеру сум надлишку пенсії; 2. при добровільній згоді пенсіонера про повернення надміру сплачених сум пенсійного забезпечення, органи Пенсійного фонду мають право самостійно утримати з пенсійного забезпечення особи такий надмір; 3. стягнення надміру виплачених коштів за призначеним пенсійним забезпечення може бути реалізовано лише органами державної виконавчої служби; 4. стягнення надміру сплачених коштів за призначеними пенсіями може бути здійснено за рішенням суду та також виконується в порядку, визначеному законом.

Н.Зозуля